Известия в Украине

Уряд пропонує ввести ще один податок на зарплати українців. Як відіб'ється його введення на доходах громадян, скільки чекати впровадження обов'язкового медичного страхування і коли буде прийнятий Податковий кодекс, кореспондентові «Известий в Украине» Зої Роман розповів перший віце-президент Асоціації платників податків України Василь Матійчик.

Новий податок замінить чотири існуючі

Известия: Розкажіть, в чому суть нового єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, який збираються впроваджувати депутати?

Василь Матійчик: Тема єдиного соціального внеску в Україні обговорюється вже близько 10 років. Ідея його введення в цілому позитивна. Адже, як показує досвід розвинених країн, це дозволить спростити адміністрування страхових платежів і вивільнити значні кошти. Крім того, цей податок зможе вивести з тіні заробітну плату і зменшити фінансове навантаження на працедавців, адже зараз питання державного соціального страхування на Україні регулюють близько десяти законів.

Але, на жаль, в нашій країні дана ідея досі не знайшла належної підтримки. А процес розробки документів затягнувся через політичну складову, хоча законопроекти неодноразово розглядалися парламентом.

До речі, 15 січня Верховна Рада вже ухвалила Закон України «Про систему збору і обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Він визначав основи функціонування системи збору і обліку такого внеску, умови і порядок його нарахування і сплати, а також повноваження органів, що здійснюють адміністрування. Закон мав ряд недоліків і був ветований Президентом України.

 И: У новому проекті недоліків немає?

Він також регламентує лише єдину систему збору і обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За проектом, буде створений уповноважений орган по збору і обліку єдиного соціального внеску. Саме він візьме на облік платників внеску, забезпечить збір і облік страхових коштів і контролюватиме повноту і своєчасність їх сплати, а також вестиме Державний реєстр соціального страхування.

Цим органом стане Пенсійний фонд України (ПФУ) - доки його не перетворять в самоуправляючу організацію. Таке рішення логічне: у ПФУ створена організаційна, кадрова, програмно-технічна інфраструктура і централізована база даних 26 млн. персональних справ застрахованих українців. Тому впровадження єдиної системи збору, обліку і контролю над сплатою страхових внесків потребуватиме мінімум фінансових і матеріально-технічних витрат.

Я впевнений, що цей законопроект дозволить зменшити кількість перевірок по сплаті внесків і скоротити адміністративні витрати фондів. Єдине, що хочу ще раз підкреслити: єдиний соціальний внесок не входить в систему оподаткування. І податкове законодавство не регулює порядок його нарахування і сплати.

И: Коли закон ухвалять, податків із зарплати доведеться платити більше? Адже зараз із заробітної плати вже відраховуються внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, Пенсійний фонд і т.д.?

Матійчик: Єдиний соціальний внесок - це консолідований страховий податок. Він сплачуватиметься замість чотирьох існуючих нині внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які привели до втрати працездатності.

И.: Тобто дублювання платежів не буде?

Матійчик: Однозначно не буде. Інша справа, що зараз важко говорити, який розмір буде цього єдиного внеску. Проект визначає лише об'єкт і платника внесків, а розмір встановлюватиметься іншим законом. І яким він має бути, єдиної думки немає.

И.: Скажіть, наскільки необхідне введення нового внеску саме зараз, коли бізнес знаходиться в дуже скрутному становищі?

Матійчик: Це необхідно саме зараз. Новий єдиний податок стане реальним послвабленням фінансового навантаження на фонд оплати праці. А саме зараз, під час кризи, підприємцям в Україні потрібно допомогти оптимізувати витрати і збільшити доходи найнятих робітників. Це допоможе не лише бізнесу, але йбюджету - підприємці будуть зацікавлені у виводі з тіні господарської діяльності. А це, в свою чергу, збільшить податкові надходження до бюджету і підсилить соціальну захищеність громадян.

Податковий кодекс і медстрахування - теми дискусійні

И: Коли в Україні впровадять систему обов'язкового державного медичного страхування? Адже розробляти її почали вже давно.

Матійчик: Ви маєте рацію, медичне страхування - тема, яка обговорюється вже давно. А оскільки вона важлива і неоднозначна, то довкола неї ведеться безліч жорстких дискусій з приводу принципів, методів і шляхів впровадження. Зараз в країні існують дві основні концепції щодо впровадження медичного страхування, що конкурують між собою. Перша базується на тому, що обов'язкове медичне страхування повинне ґрунтуватися на бюджетному фінансуванні охорони здоров'я.
Друга - на тому, що до такого страхування, поряд з державою, повинні залучатися страхові організації. Розробники кожної з цих концепцій вносять до Верховної Ради свої варіанти законопроектів. Але жоден з них досі не прийнятий. Причин декілька: по-перше, немає політичної волі для реального введення такого інституту; по-друге, на це потрібні величезні кошти. А зараз кошти, що навіть є в наявності, частенько використовуються неефективно. До того ж необхідно врахувати, що податковий тиск на страхувальників після впровадження цієї програми неминуче зросте. В той же час адекватні бюджетно-страхові механізми відсутні.

Ще один момент - обов'язкове соціальне медичне страхування як нове для України правове явище поки не отримало одностайної підтримки ні серед фахівців, ні серед населення. Відповідно, про необхідність його впровадження в нашій державі досі ведуться дискусії. Соціальний аспект проблеми медичного страхування тісно пов'язаний з інформаційним: об'єктивне інформування і професіоналів, і населення про обов'язкове соціальне медичне страхування відсутнє. А це необхідно, щоб всі чітко усвідомили переваги і ризики цієї програми, і сформували єдину думку щодо її впровадження.

Крім того, існують організаційні труднощі: потрібно забезпечити комплексні механізми введення обов'язкового соціального медичного страхування. Відповідно, необхідні професійні кадри, сучасне матеріально-технічне забезпечення. А це повертає нас до проблеми номер два - фінансування.

И.: На якому етапі зараз знаходиться розробка нового Податкового кодексу?

Матійчик: Це питання в нашій країні теж залишається дискусійним. Річ у тому, що в Україні поки не прийнятий навіть проект Стратегії реформування податкової системи. Ця стратегія передбачала, що до 2018 року буде проведена податкова реформа і побудована сучасна, конкурентоздатна, соціально-орієнтована ринкова економіка, інтегрована в ЄС.

На відміну від попередніх програм реформування податкової системи, нова Стратегія базувалася на нейтральності податків, зміщенні акцентів з прямих податків на непрямі. Зокрема, переносила податкове навантаження з праці і капіталу на вжиток, ресурсні і екологічні платежі. Вона також покликана вирівняти умови оподаткування доходів юридичних осіб і великих доходів фізичних осіб, щоб поступово зближувати ставки податку на прибуток підприємств і податку з доходів фізичних осіб. Також вона передбачає забезпечення економічної ефективності і соціальної, і рівність всіх перед законом, і запобігання будь-яким проявам податкової дискримінації. Не дивлячись на продуманість і ефективність, даний проект не затверджений Кабінетом Міністрів. Тому немає і урядового варіанту податкового кодексу.

Інше питання - своєчасність прийняття нового Податкового кодексу саме зараз, коли економіка і підприємства переживають кризу. З цього приводу в суспільстві склалися дві прямо протилежні думки. Прибічники податкової реформи вважають, що вона посприяє швидкому виходу з кризи і закладе основи багатоукладної конкурентоздатної економіки із стійкими і ефективними ринковими інститутами і фінансовою системою. А підвищити ефективність податкового регулювання можна лише на основі прийнятого Податкового кодексу, який, в свою чергу, повинен знизити податкове навантаження, забезпечити стабільність податкового законодавства і поліпшити процедури адміністрування платежів. Також прибічники реформи впевнені, що пробіли в законодавстві, які можна терпіти за нормальних умов, під час кризи стають виключно небезпечними. А спрощення оподаткування і його модернізація поєднають інтереси бізнесу і держави.

Проте противники негайної податкової реформи вважають, що нові податкові правила лише погіршать економічну ситуацію в країні. Їх позиція: у 2010 році пройдуть президентські вибори і вибори в місцеві органи влади, тому на реформуванні податкової системи неминуче відіб'ється економічна криза і особливості передвиборної кампанії. Поки запрацюють нові податкові механізми, а люди вивчать нові процедури, доходи бюджету декілька місяців падатимуть. Але слід врахувати, що від наповнення казни залежать зарплати бюджетників, пенсії, соціальні програми. І ставити їх всіх під удар в такий важкий момент безвідповідально.

І: А яка ваша позиція? Потрібна економіці негайна податкова реформа?

Матійчик: Я, як перший віце-президент Асоціації платників податків України, упевнений, що Податковий кодекс просто необхідний. Але приймати його в умовах постійного чекання чергових і позачергових виборів недоцільно і нечесно по відношенню до платників податків. У нас вже є чималий досвід ухвалення важливих рішень поспіхом - ні до чого хорошого вони не привели. Швидше, навпаки, ускладнюють життя і людей, вимушених щодня керуватися нормами цих законодавчих актів, і тих, хто їх приймав.