Проект закону

Пояснювальна записка

Проект
Вноситься народним депутатом України
С. Б.Гавришем

Закон України

“Про статус платника податків в Україні”

Розділ І.

Загальні положення

Цей Закон визначає статус (права, обов’язки і відповідальність) платника податків в Україні, встановлює правові гарантії його діяльності. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів платників податків у порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Стаття 1. Визначення термінів.

В цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

Господарська діяльність – діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Громадські організації платників податків –це зареєстровані в установленому порядку добровільні об’єднання платників податків, створені на основі єдності їх інтересів для спільної реалізації своїх прав.

Державні службові особи – громадяни України, які займають посади в державних органах та їх апаратах, щодо практичного виконання завдань і функцій держави, мають відповідні повноваження та отримують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державні спеціальні фонди – це фонди, які створені відповідно до законів України.

Комерційна таємниця – відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є держаною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання.

Контролюючі органи - це:

• органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів;
• митні органи - щодо ввізного та вивізного мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які, відповідно до законів України, справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України;
• установи Пенсійного фонду - щодо внесків до Пенсійного фонду України;
• установи Фонду соціального страхування - щодо внесків до Фонду соціального страхування України;

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підприємництво – господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єкта підприємницької діяльності, чи не мають такого статусу, на яких, згідно законодавству, покладено обов’язок утримувати або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Податковий агент – юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент, або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки до бюджету від імені за рахунок платника податків, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до законодавства і нести відповідальність за порушення законодавства.

Податок і збір (обов’язковий платіж) – це обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду.

Податковий облік – система обов’язкових форм і методів відображення платниками податків результатів господарської діяльності або інших об’єктів, пов’язаних з визначенням податкового зобов'язання з відповідних податків.

Податкові правовідносини – суспільні фінансові відносини, що виникають у зв’язку із справлянням податків з юридичних або фізичних осіб, інших категорій платників податків.

Регістри бухгалтерського обліку – форми бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів України, які є обов’язковими для користування в Україні.

Суб’єкти господарювання – учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав і обов'язків), мають відокремлене майно.

Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем і відповідачем у суді.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Законі і не визначаються ним, використовуються в значенні, наведеному в інших актах законодавства України.

Розділ ІІ.

Обов’язки, права і відповідальність платників податків і зборів (обов’язкових платежів)

Стаття 2. Обов’язки платників податків і зборів.

Платники податків зобов’язані:

1. сплачувати належні суми податків у порядку та у строки, встановлені законодавством та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування, а також суми штрафних (фінансових) санкцій та пеню
2. ставати на облік в органах державної податкової служби у порядку, передбаченому податковим законодавством;
3. окремо від бухгалтерського обліку вести податковий облік, складати податкову звітність та звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати зберігання всіх первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності протягом встановленого законом терміну;
4. подавати до податкових та інших контролюючих органів, відповідно до законодавства та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування, декларації, іншу податкову звітність та документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);
5. допускати службових осіб контролюючих органів до перевірок з питань обчислення та сплати податків, до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язаних з утриманням об’єктів оподаткування;
6. виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування і підписувати акти про проведення перевірок, у разі відмови від підписання акта – письмово засвідчити свою відмову з викладенням її причини;
7. в порядку та у строки, визначені законодавством, повідомляти орган державної податкової служби про відкриття та закриття розрахункового та (або) іншого рахунку в банківських установах;
8. вести фінансовий облік та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій з дня створення юридичної або фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності до її ліквідації або реорганізації згідно законодавства;
9. виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.

Стаття 3. Припинення обов’язків платника податків.

Обов’язки платника податків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняються із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням. У разі припинення підприємницької діяльності платником податків заборгованість з податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Стаття 4. Права платників податків

Платники податків мають право:

1. користуватися податковими пільгами за наявності підстав і в порядку, встановленому податковим законодавством та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування;
2. одержувати відстрочення, розстрочення платежів у порядку та на умовах, установлених законодавством;
3. одержувати від контролюючих органів за місцем своєї реєстрації (місця проживання) безоплатну інформацію про чинні податки і збори (обов’язкові платежі) та норми податкового законодавства;
4. одержувати на письмовий запит від органів державної податкової служби та інших контролюючих органів письмові роз’яснення з питань застосування податкового законодавства;
5. бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися з актами цих перевірок та одержувати їх копії;
6. давати пояснення контролюючим органам щодо обчислення та сплати податків;
7. обирати форму ведення фінансового обліку і спосіб реєстрації та узагальнення інформації з додержанням єдиних засад;
8. давати (або не давати) у письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення, які оформляються у вигляді додатку до акту державної перевірки;
9. розробляти систему і форми внутрішнього господарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;
10. затверджувати правила документообігу і технології обробки облікової інформації;
11. виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансового обліку платника податків;
12. оскаржувати в установленому законом порядку рішення та дії або бездіяльність контролюючих органів та їх посадових осіб;
13. представляти свої інтереси в контролюючих органах безпосередньо або через уповноваженого чи законного представника;
14. на своєчасне повернення або залік сум надміру сплачених або стягнених податків;
15. вимагати від посадових осіб контролюючих органів під час здійснення ними дій щодо платника податків додержання вимог податкового законодавства України та міжнародних договорів України;
16. знайомити службових осіб з переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю, вимагати від контролюючих органів та їх службових осіб додержання та нерозголошення конфіденційної інформації;
17. подавати контролюючим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;
18. перевіряти у службових осіб контролюючого органу наявність у них прав на здійснення перевірки шляхом вимоги документів, що надають їм це право. Не допускати службових осіб до здійснення державної перевірки, якщо вони не можуть пред’явити належним чином оформлені документи, які надають їм право здійснювати перевірку, або відмовляються зареєструвати факт початку державної перевірки відповідно до встановленого порядку;
19. не надавати інформацію та документи, які не відносяться до оподаткування;
20. одержувати витяг із особистого рахунку про стан взаєморозрахунків з бюджетом щодо виконання податкових зобов'язань; 
21. відмовляти в проведенні перевірки, якщо з боку контролюючих органів не було про це повідомлено за 10 календарних днів,
22. на супроводження (за бажанням) особистим охоронцем в приміщеннях податкової служби.

Стаття 5. Відповідальність платників податків і зборів (обов’язкових платежів) за порушення податкового законодавства

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків або їх уповноважені особи (податкові агенти).

Стаття 6. Держава захищає права і законні інтереси платників податків шляхом:

1. встановлення єдиних підходів до обґрунтування прийняття ефективних, економічно вивірених нормативних актів з питань оподаткування;
2. удосконалення законодавчої бази з питань оподаткування через надання їй прозорості, зрозумілості для платника податків, прийняття таких законів, які не потребують офіційного тлумачення, коментарів, роз’яснень та застосування підзаконних актів;
3. відстеження ефективності досягнення позитивних економічних та соціальних результатів застосування нормативних актів з питань оподаткування;
4. перегляду нормативних актів з питань оподаткування на їх відповідність засадам економічної та соціальної політики;
5. проведення публічних обговорень проектів законодавчих актів з питань оподаткування та врахування громадської думки у процесі провадження органами виконавчої влади та місцевого самоврядування податкової політики, проведення консультацій із громадськими організаціями, що об’єднують платників податків;
6. роз’яснення з податкових питань через відповідні служби державних органів та громадських організацій, що об’єднують платників податків, провадження правового виховання населення, бюджетного фінансування цих заходів;
7. підтримки та заохочення діяльності громадських організацій, що захищають права та законні інтереси платників податків, сприяють впровадженню податкової політики держави;
8. законодавчого встановлення прав, обов’язків та норм поведінки контролюючих органів та їх службових осіб під час виконання своїх повноважень;
9. створення у державному бюджеті спеціального фонду для відшкодування платникам податків збитків, спричинених неправомірними діями контролюючих органів.

Стаття 7. Контролюючі органи та їх службові особи під час виконання ними своїх обов’язків і функцій та реалізації наданих їм прав зобов’язані:

1. діяти лише у точній відповідності з Конституцією України та іншими актами законодавства;
2. вести облік платників податків і майна, що є об’єктом оподаткування;
3. інформувати платників податків про чинні податки, порядок і строки їх сплати та про відповідні акти законодавства;
4. дотримуватись комерційної таємниці та порядку зберігання відомостей, що становлять комерційну таємницю платників податків;
5. надавати право присутності платникові податків під час проведення перевірок;
6. приймати та брати до відома пояснення платника податків щодо обчислення та сплати податків, а також за актами перевірок;
7. своєчасно забезпечувати повернення або залік сум надміру сплачених платником податків;
8. без застережень приймати від платника податків та брати до обліку документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;
9. ознайомлювати платника податків та надавати екземпляри актів перевірок, проведених контролюючим органом;
10. до початку перевірки ознайомлювати осіб, які є платниками податків, або їх представниками із службовими документами, які підтверджують їх права на здійснення державної перевірки;
11. здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування лише стосовно тих податків і зборів (обов’язкових платежів), які віднесено до їх компетенції;
12. не вимагати інформацію і документи, які не відносяться до питань оподаткування;
13. на прохання платника податків надавати йому витяг із особистого рахунку про стан взаєморозрахунків з бюджетом щодо виконання платником податків податкових зобов’язань;
14. повідомляти платника податків не пізніше ніж за десять календарних днів про терміни проведення у нього перевірки. Термін перевірки суб’єкта підприємницької діяльності з річним сукупним валовим доходом до 20 млн. грн. не повинен перевищувати 30 робочих днів, а з сукупним річним валовим доходом, що перевищує 20 млн. грн. - не більше 60 робочих днів.

Повідомлення про наступну перевірку вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку, або надіслане з повідомленням про вручення.

Повідомлення про наступну перевірку вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі, або її законному представникові чи надіслане листом на її адресу за місцем проживання, або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

1. допускати у приміщення податкових або інших контролюючих органів для зустрічей із службовими особами платників податків у супроводі особистого охоронця;
2. відшкодовувати платнику податків збитки, спричинених внаслідок порушення його прав та законних інтересів органами державного контролю та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативними актами.

Розділ ІІІ. Громадські організації платників податків

Стаття 8. Держава і громадські організації платників податків.

1. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів громадських організацій платників податків, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом та іншим чинним законодавством України;
2. громадська організація платників податків, зареєстрована у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви. Використання назви громадської організації платників податків фізичними та юридичними особами, які не належать до неї, для цілей, не пов’язаних з діяльністю цієї організації, забороняється;
3. легалізація (офіційне визнання) громадської організації платників податків є обов’язковою і здійснюється шляхом її реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність громадських організацій платників податків, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

Стаття 9. Права громадських організацій платників податків.

Громадські організації платників податків користуються правом:

1. представляти і захищати свої права і законні інтереси та права і законні інтереси своїх членів в судах, підрозділах державної податкової служби, інших державних установах та органах місцевого самоврядування;
2. одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;
3. вносити пропозиції до органів влади й управління;
4. вивчати громадську думку про податкове законодавство. Організовувати громадські обговорення законопроектів і програм соціально–економічного розвитку, проводити їх незалежну громадську експертизу, надавати свої висновки зацікавленим особам, розробляти проекти програм і нормативних актів, вносити їх в установленому порядку на розгляд відповідним державним органам;
5. здійснювати інші не заборонені законодавством України заходи для повнішої реалізації мети та завдань громадських об’єднань платників податків.

Розділ IV. Прикінцеві положення.

Стаття 10. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

До приведення у відповідність з нормами цього Закону закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Кабінету Міністрів України в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність та відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

Президент України 

На початок

Пояснювальна записка

до проекту Закону України “Про статус платника податків в Україні”

Суттєвим недоліком діючого законодавства України про адміністрування податків є невизначеність в повному обсязі, неконкретність прав і обов’язків платників податків. Більшість законодавчих актів, що діє у сфері оподаткування, визначає, в основному, обов’язки платника податків та повноваження державних контролюючих органів. Щодо прав суб’єктів підприємницької діяльності, то значна їх частина регулюється відомчими та іншими підзаконними актами.

Такий підхід порушує конституційний принцип діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, відповідно до якого ці органи, їх службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Недосконалість правового врегулювання прав платника податків і, головне, відсутність чіткого механізму їх реалізації призводять до значних збитків, що потерпає як платник податків, так і держава.

Розроблений на основі аналізу діючої правової бази України, правозастосовчої практики, світового досвіду врегулювання правовідносин між державними контролюючими органами та платниками податків, законопроект визначає і конкретизує права, гарантії їх дотримання, обов’язки платників податків, норми дій посадових осіб державних податкових та інших контролюючих органів, органів місцевого самоврядування при виконанні своїх службових повноважень.

Так, принципово новою є норма про створення у складі Державного бюджету спеціального фонду для відшкодування збитків, спричинених платнику податків неправомірними діями контролюючих органів та їх службових осіб. Він також передбачає фінансове забезпечення масово-роз’яснювальної роботи з податкового законодавства.

Крім того, окремим розділом визначаються права громадських організацій і об’єднань платників податків при проведенні функцій захисту їх прав та законних інтересів.

Метою законопроекту, що пропонується, є також правове забезпечення пріоритету і гарантування прав платника податків, що відповідає потребам суспільства в розвитку підприємництва як одного з головних чинників вирішення економічних і соціальних проблем держави.

Додержання контролюючими органами, органами місцевого самоврядування та платниками податків норм цього Закону приведе до встановлення цивілізованих відносин між ними, зменшення адміністративного тиску на суб’єктів підприємницької діяльності, забезпечить реалізацію конституційного права громадян на підприємницьку діяльність і конституційного обов’язку сплачувати податки і збори.

Законопроект розроблено за участю фахівців Асоціації платників податків України, її регіональних підрозділів, вчених Академії Державної податкової служби України. Він отримав позитивну оцінку Громадської експертної Ради з проблем законодавства.

На початок сторінки